Новини
31 грудня 2013 року здійснила таїнство смерті чиста людина, одна з найяскравіших народних співачок Полтавщини, що чудово володіла старовинною орнаментальною манерою виконання, Настя Федорівна Бабенко. Вона прожила довге життя - Бог забрав її до себе на 100-му році. Настя Федорівна щедро ділилася з нами своїми піснями - ми записували її з 2001 по 2005 рік, коли вже їй було близько 90. На той момент вона зберігала чудове здоров'я, життєрадісність і неодмінно пригощала нас горілочкою із своїх запасів, так, що одного разу ми верталися від неї веселою дорогою, промовляючи: "От, Хруличка (так по-вуличному називали Настю Федорівну), от напоїла!". Ми якось запитали у Насті Федорівни: "Як Ви думаєте, чому Ви так довго живете?". На що вона відповіла: "Мабуть, тому, що нікому не робила зла".
В наших експедиційних записах зберігся вірш, який Настя Федорівна дуже любила і хотіла, щоби його дізнали й Ви:
Мамо люба, глянь, як сяють ясні зорі золоті.
Кажуть люде – то не зорі, сяють душі то святі.
Кажуть, хто у нас на світі вік свій праведний прожив
І умів людей любити та зла нікому не робив,
А Бог того послав на небо ясной зіркою сіять…
Правда мамо, то все душі, а не зорі там горять?
Так навчи ж мене, голубко, щоб і я так прожила,
Щоб добро робить уміла, а не вміла робить зла!
Божичі дали годинний концерт на Різдвяному ярмарку, що відбувається у Києві під Аркою Дружби Народів. Ми колядували, співали жартівливих і протяжних пісень та провели танцювальний майстер-клас.
Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара" відсвяткував своє 20-тиріччя. Ех, якби всі музеї були такі, як цей - адже у ньому народна культура не захована за скло - у ньому народна культура живе. Тут можна і вишивці навчитися, і ткацтву, і співам, і танцям, і грі на народних музичних інструментах, дітям прищепити любов до народної культури з самого малечку через традиційні ігри та забавлянки. Завдяки Музею Івана Гончара та його директору Петру Івановичу Гончару стало можливим створення першого в Україні клубу традиційних народних танців - Школи традиційного народного танцю, діяльністю якої опікуються Божичі.
Многа літ Музею та всім його працівникам!!!
28-го та 29-го вересня Божичі гуляли на справжньому традиційному весіллі, яке влаштували собі Славко Гагара та Віка Афанасьєва. Було все, як годиться: коровай пекли - коровайниці співали; гільце наряжали - дружки, свашки співали; молоду вбирали - дружки співали; молоду викуповували - ледь не побилися; від вінця йшли - співали; за столи посідали - співали; старости всім наливали, а у проміжках дотепно базікали; молоду наміткою покрили, тещі ноги помили, коровай поділили. А ще до того кашу побили, кілка загнали. І танцювали, танцювали, танцювали Баламута, Гречаники, Краков'яка, Карапета, Орлицю... Та ну їх, всіх не перелічиш!
Божичі вирішили розширити свій склад і долучити до нього нових людей. Запрошення влитися до колективу отримали учасники фольклорного ансамблю "Райморе" (керівник Ілля Фетисов) Ганна Скрипка, Анна Дручик, Андрій Дутко та Сергій Плотницький.
14-го вересня Божичі виспівували покривання молодої на першому дні весілля, що проходило у Fairmont Hotel, та виступали і проводили майстерклас з українських танців на другому дні цього ж весілля, що святкувалося на Villa Vita.
З 18-го по 31-е серпня керівники ансамблю "Божичі" Ілля Фетисов та Сусанна Карпенко перебували у фольклорній експедиції в Киргизстані, де записували киргизський фольклор, знайомилися з традиційною культурою, віруваннями та етнографією киргизського народу. Попри віддаленість та зовнішню неподібність наших народів, ближче знайомство з киргизською народною культурою свідчить про спільність наших культур на глибинному рівні. Абсолютно неймовірними здаються такі факти, що й українці, й киргизи вважають неприпустимим струшувати воду з рук (українці кажуть, що тим ти приваблюєш до себе нечисту силу або просто допомагаєш Дияволу; киргизи кажуть, що тим ти позбавляєш себе щастя), й українці, й киргизи не виносять ввечері брудну воду з хати, й українці, й киргизи використовують воду як засіб очищення людини, зокрема при лікуванні від переляку: абсолютно ідентично і наші, і їхні знахарки виливають у воду щось (у нас - віск або лой, у них - свинець чи срібло), що потім затвердіває і показує, чого злякалася людина. Ми можемо казати про спільне розуміння необхідності передавати за спадком знахарський дар і те, що дар належить не людині, а Богу.
Ми можемо також говорити про спільні закони будови народних вокальних мелодій та про спільне місце в організмі людини, де формується звук.
Але є моменти, які відсутні в українській народній культурі, але, можливо, мали тут місце раніше. Наприклад, феномен епосу "Манас" (Манас - богатир, що об'єднав киргизські племена), який свідчить про те, що фольклор може не тільки передаватися, але й, так би мовити, приходити з якогось вмістилища інформації, що знаходиться не знати де, може у іоносфері (люди, що говорять Манас, не завчають його напам'ять, а під час сказування входять у транс, під час якого бачать всі події, які вони описують у віршованій формі; причому вірші формуються без участі свідомості розповідача).
Деякі відеоматеріали з експедиції можна переглянути на каналі bozhychi в Youtube.
Божичі дали концерт духовної музики для учасників Синоду Єпископів Української греко-католицької церкви в рамках дня духовної віднови в історико-культурному комплексі "Замок Радомисль" (м.Радомишль Житомирської обл.).
Божичі записували весільний обряд з піснями у с.Демидів Вишгородського р-ну Київської обл. від переселенців із затопленого села Бірки. Бабусі розповідали про весілля більше 2-х годин.
За допомогу в організації зустрічі щиро дякуємо місцевому краєзнавцю, чудовій людині Валентині Казимирівні Осиповій.
Божичі виступили на офіційному прийомі Посольства Швейцарської Конфедерації в Україні з нагоди Дня Швейцарської Конфедерації. Прийом відбувався у приміщенні Мистецького Арсеналу. Божичі представили інструментальну та вокальну програми, які були схвально сприйняті гістьми заходу, а також виконали один спільний номер із швецарською співачкою та виконавицею на альпен-горні Еліаною Буркі, яка виступала на заході разом із своєю рок-командою "Альпіністи".