За вільне дослідження та виконання фольклору

А що робити, коли традиційні вираження культури поширені на значній території і не можливо визначити громаду, яка їх створила?
- Такі традиційні вираження культури визнаються власністю Держави – фактично, власністю Держави стане вся традиційна культура.

Чи можна буде використовувати традиційні вираження культури за межами середовища їхнього побутування?
- Так, якщо громада надасть вам на це дозвіл, який буде посвідчений державним компетентним органом у цій сфері, що, знову таки, означає, що останнє слово буде за Державою. Передбачається, що за використання традиційних виражень культури ви повинні будете сплатити винагороду. Якщо конкретної громади немає – дозвіл надається компетентним державним органом.

АЛЕ!!! Згідно ст.104 Оперативного керівництва з виконання Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, яка ратифікована Україною у 2008 році і, відповідно, має обов’язковий характер «Держави-учасники, зокрема через застосування прав інтелектуальної власності… прагнуть того, щоби при підвищенні обізнаності громадськості у галузі нематеріальної культурної спадщини … відповідним чином забезпечувався захист прав спільнот, груп та окремих осіб, які є творцями та носіями цієї спадщини та забезпечують її передачу». А ст.102 Оперативного керівництва закликає проводити діяльність з підвищення обізнаності так, щоби це не призводило до «відриву відповідних форм прояву чи вираження нематеріальної культурної спадщини від їх контексту чи природного середовища».

Що це означає?
- Що у держав-учасниць Конвенції з’являються підстави для запровадження законного механізму припинення використання традиційних вражень культури за межами сільських спільнот. «Підвищення обізнаності» означає, що вам розкажуть про багатство традиційної культури, але не дадуть можливості стати її носієм.

До чого це призведе?
- До остаточного знищення традиційної культури – щомісяця в Україні зникає 5 сільських населених пунктів, працездатне сільське населення виїжджає до міст, - але міста не вважаються «природнім середовищем» для побутування традиційних виражень культури, відповідно, в містах не буде дозволено вільне використання традиційних виражень культури.

Але варто нагадати, що йдеться про заборону вільного використання традиційних виражень культури на території планети Земля.

Чи можна буде вільно їздити у фольклорні експедиції?
- Ні, дослідження традиційних виражень культури буде можливим лише за наявності дозволу.

Чи було вже десь застосоване право власності Держави на традиційні вираження культури?
- Так. У 2010 році в ряді країн південної Африки, які входять до Африканської регіональної організації інтелектуальної власності, вступив у дію «Свакопмундський протокол захисту традиційних знань та виражень фольклору», який дублює проект статей про захист традиційних знань і виражень культури, який запропонований ВОІВ.

Крім того, у Свакопмундському протоколі містяться два положення, яких немає у документі, який розробляє ВОІВ, але які можуть там з’явитися: 1) кримінальна відповідальність за несанкціоноване використання традиційних знань та виражень фольклору; 2) примусовий дозвіл на використання традиційних знань та виражень фольклору – коли Держава набуває права надати ліцензію на їхнє використання, навіть якщо спільнота буде проти, якщо Держава вважатиме це вигідним.

Позиція України?
- До кінця 2012 року, відколи Божичі почали піднімати питання про неприпустимість запровадження обмежень на вільне використання традиційних виражень культури, український уряд в особі Державної служби інтелектуальної власності України підтримував ідею ВОІВ. Зокрема у своїй відповіді на звернення народного депутата України О.Голуба, заступник Голови Держслужби В.Дмитришин писав (лист від 01.10.2012р. №3-4/7745): «дієвим може стати режим надання компетентним суб’єктом дозволу на певні способи використання традиційних знань та виражень культури».

Категорично незгодні з такою позицією, Божичи разом з НЦНК «Музей Івана Гончара» провели 22.11.2012р. Круглий стіл за участі представників Держслужби інтелвласності України, фахівців, дослідників, керівників фольклорних ансамблів та інш. За підсумками роботи Круглого столу була прийнята резолюція, в якій був висловлений рішучий протест проти запровадження режиму інтелектуального захисту на традиційну культуру. Крім того, думка людей, які відповідають за збереження традиційної культури в місті, була донесена через електронні та друковані ЗМІ, телебачення до широкої громадськості.

В результаті Державна служба інтелектуальної власності України ініціювала проведення ще одного Круглого столу, який відбувся 02.04.2013р. Вів засідання Перший заступник Голови Держслужби Олексій Янов. Вислухавши усіх виступаючих, він зазначив: «із виступів можна зробити висновок, що для української громадськості, на сьогодні, вкрай складно підтримати проект міжнародно-правового документа «Охорона традиційних виражень культури», який розглядається в Комітеті ВОІВ. Нами як органом виконавчої влади почута нині точка зору буде врахована під час участі у засіданнях Міждержавного комітету ВОІВ з відповідних питань. ВОІВ ще опрацьовуватиме зазначений проект документу, тож надалі триватиме його обговорення».

Ця точка зору була донесена до членів Міжурядового комітету ВОІВ з інтелектуальної власності, генетичним ресурсам, традиційним знанням і фольклору на засіданні у травні 2013р.

Але це зовсім не означає, що позиція України по цьому питанню не зміниться, якщо подібний документ буде ухвалено на Генеральній асамблеї ВОІВ.

Небезпека, що нависла над традиційною культурою в Україні та усьому світі, лишається надзвичайно великою.